Бог все бачить

У Новорічно-Різдвяні дні завжди трапляються чудеса. І сьогодні зі мною сталося таке диво, що хочеться про це розповісти. Вдень ми розмовляли з подругою по телефону про нашого друга, який зараз важко хворий, знаходиться в лікарні – 4-та стадія раку. У таких ситуаціях люди, як правило, звертаються до Бога, як до Сили, що дарує останню надію. І наш друг став часто молитися, просити Бога про здоров’я, просити друзів, щоб ставили за його здоров’я свічки в храмах. А вчора у його палату несподівано зайшов волонтер з якоїсь християнської організації – щиро віруюча людина. Він сказав нашому другові: «Ти проси в Бога не здоров’я, а проси, щоб він побачив тебе. Це все, про що потрібно просити в Бога ». Ця фраза зайшла прямо в серце нашому другові. А також мені, коли я її почула. Яка ж глибина в такому проханні! Як же це по-справжньому!
Після цієї розмови я вийшла з дому у справах. Стою на зупинці навпроти торгового центру «Гулівер», чекаю тролейбус, а з голови не виходить фраза: «Проси у Бога, щоб він побачив тебе». І я вирішила тут і тепер саме так попросити. Я сказала про себе: «Бог, побач мене!» Раптом в ту ж мить переді мною на величезному рекламному телеекрані, розташованому на торговому центрі, з’являється картинка з карикатурним зображенням мера Кличка і напис «Хто не чув, той побачить».
Це щось неймовірне! Аж дихання перехопило! Отже, Бог чує нас і миттєво реагує, посилаючи знаки. І який чудернацький знак – з гумором! Я швидко знайшла в інтернеті, що це реклама самоіронічної книги цитат нашого «лінгвістичного генія» мера Києва. І це теж чудеса, що мер сміється над самим собою.
Життя таке дивовижне, таке неймовірне. В ньому можливо все. Треба тільки вірити. Бог все бачить!