Магія Білого Світла

Кличу Первозданне Світло Творця, Живо-Матінко, прийди!

Так кажуть цілителі, закликаючи перед сеансом Живу – універсальну життєву енергію. Жива проникає в рослини та в усі живі створіння, просочує землю небесною силою. Адже Жива сходить з Неба. Це світло. В уявлені наших предків прадавніх слов’ян поняття Світло і Сонце не тотожні. Сонце може сховатися за хмарами, але Світло є, і воно охоплює все навколо. Від нього походить слово «світ», «Всесвіт». Це означає, що все, що ми бачимо навколо – це світло. Людина – теж світло, але більш щільне. Предки уявляли Первозданне Світло – білим. Звідси – Білий світ.

Щоранку, виходячи на двір, я кажу: «Добрий день тобі, Світе Білий!» А вже потім читаю молитву Дажбогу. Коли я ще не знала цієї інформації, я думала, що вітаюся зі світом, тобто миром людей і природи. А виявляється я, перш за все, вітаюся з Первозданним Світлом – енергією життя, Живою.

Наші предки все наділяли свідомістю і Духом. Жива в їхній уяві поставала у вигляді прекрасної Богині, з долонь якої на землю випромінюється життєдайне світло. Жива весь час присутня на землі, тому життя не закінчується, але воно трохи замирає взимку, коли зменшується потік Живи. З приходом весни, зі збільшенням світового дня, Живи стає більше.

Травень є піком активності Живи, тому що найбільше енергії йде на ріст рослин. Вживаючи рослинну їжу, що зросла під сонцем, ми наповнюємося енергією Живи. Ми також можемо збільшувати свою Живу, закликаючи Богиню Живу увійти в наше тіло, наповнити нас силою. Ми можемо просочувати Живою їжу, напої, креми для обличчя тощо, пропускаючи Живу через свої руки на ці об’єкти.

Ще дуже корисно ототожнюватися з Білим Світлом. Закрити очі і уявити Біле Світло – увійти в нього і розчинитися в ньому – стати самому Білим Світлом.

Я часто буваю в дорозі, і щоб подорож пройшла вдало, й попутники були добрі, я подумки наповнюю вагон поїзда Білим Світлом. Щоб все гаразд було з моїми речами, я наповнюю валізу і сумку Білим Світлом. Якщо у моєму полі зору є якась негармонійна людина, я наповнюю її Білим Світлом або Живою. Це нікому не нашкодить. Первинне Світло гармонізує будь-яку ситуацію. Тобто, якщо вам не подобаються стосунки з кимось чи подія, ситуація, яку ви переживаєте, замість того, щоб злитися, наповніть всіх учасників Білим Світлом.

Жива як первинне Світло Творця допомагає зрозуміти призначення Білобога. Це Бог Білого Світла. Тобто, миру, спокою, життєдайної творчої енергії. Я часто помічаю в Фейсбуці, як жінки пишуть гнівні пости з приводу негараздів в країні, політичних ситуацій, емоційно зливаючись з цими руйнівними моментами.  Адже варто нам на внутрішній образ-картинку накласти емоцію – і ось ми вже матерізували те, що кипить у нас всередині. Руйнування, гнів, агресія – це прояв Чорнобога. Тобто, обурюючись на Чорнобога, ми підсилюємо його, бо ототожнюємося з ним.

Нейтралізувати Чорнобога може тільки Білобог – Біле Світло. Ми, жінки, істоти емоційні, тому нам особливо важливо не перейматися руйнівними вібраціями. Якщо схвильовані – уявляйте Біле Світло, розчиняйте в ньому свою тривогу. Відчуваєте гнів – спрямуйте його у Біле Світло. І самі станьте Білим Світлом. Бути провідником Білобога чи Чорнобога – це наш вибір.

Чорнобога не треба боятися і цуратися. Коли він приходить, йому треба дякувати за те, що показав нам, наскільки ми відійшли від Білого Світла, наскільки зменшилось в нас самих нашої Білоби, а отже й Живи – енергії життя.

«Кличу Первозданне Світло Творця, Живо-Матінко, прийди!» – кличте Живу у своє життя частіше – і воно засяє як діамант.

 

 

Земля Фео – второе рождение

Ну, здравствуй, Земля Фео. Мы снова встретились через 12 лет. Ты и я теперь выглядим немного по-другому. Ты стала толще – к тебе прибавились мои эссе, которые были написаны после первого издания книги (2005 г.) Я тоже повзрослела, ко мне прибавились новые города и страны (новые Земли и удивительные Королевства), новые встречи и открытия. Но моя любовь к тебе не изменилась. Я люблю каждую твою страничку, которая проживалась моей плотью и кровью, моей душой и мыслью. Эта искренняя любовь охватывает всех, кто погружается в твой мир. Благодаря этой любви ты получила второе рождение. Тебя с любовью готовили к печати мои друзья. Алёна Райда создала для тебя чудесную обложку и новые рисунки к тексту. Таня Вахнюк собирала твой макет, подбирала шрифты и со вкусом создала твой новый волшебный образ. Андрей и Зоя Шиманские стали твоими издателями. Это как крестные отец и мать. В общем, у тебя теперь есть своя семья, откуда ты пойдешь в большой мир навстречу к своим читателям. Отпускаем с любовью и благословением на успех!

Сила дерев

Люди, обіймайте дерева. Особливо зараз, навесні, коли яра сила пробудженої землі вливається в них і продить до кожної бруньки. Це живі фонтани Сили. Туліться до них животом. Вбирайте Силу Воскресіння природи в живіт – і ви так само будете розквітати, як зараз цвітуть дерева.

Обнімайте дерево, коли вам самотньо і немає поряд того, кого хотілося б обняти. І ви відчуєте любов. В деревах її багато. Адже вони щороку цвітуть і дають плоди.

 

Тиждень з Велесом

Якось в кінці січня моя подруга і соратниця художниця Альона Райда вислала мені цікавий текст від тарологів про магію ночі з 1 на 2 лютого. Пропонувалося зробити розклади по 3 карти на любов, достаток, кар’єру, успіхи – все те, що люди так бажають. Ці 3 карти треба покласти під подушку і поспати на них цілу ніч.
«Спробуй сформувати такі розклади з наших карт #посланнябогів», – написала Альона.
І я з великим натхненням описала такі розклади. Карти, ніби самі підказували мені потрібні комбінації. А потім задумалась: який мені вибрати розклад, що я хочу? І нічого з цих людських бажань не кликало мене. Все, що мені хотілося – це розвивати свої магічні здібності і віддавати їх на служіння людям. Саме така реалізація дає мені відчуття щастя. Згадалося, як одна з учасниць моїх містерій подивилася на мій перстень з аметистом на тому пальці, де в людей обручки, і сказала: «Повінчана з магією». Тоді я вибрала дві карти Чародійка і Велес. Поклала цю пару під подушку – і заснула.
Мені приснився Велес. Я йшла густим старим лісом до галявини, де стоїть його дерев’яний двоповерховий будиночок. Я вже знала цей будиночок. І навіть бувала там у своїх медитаціях та практиках. Вперше це відбулося шість років тому під керівництвом мого друга і наставника в Феодосії – жерця рідної віри Богумира Потатуєва. Ми з подругою ходили до нього на сеанси медитацій. Якось він запропонував нам на занятті відправити частинку своєї душі на навчання до Велеса. Перед медитацією ми повинні були сформулювати намір – чому саме ми хочемо навчитися, які навички здобути чи підсилити. Я сказала, що хочу проводити інформацію від Богів до людей як письменниця, писати тексти, які мені диктуватимуть Боги і сам Велес. Богумир чудово проводив медитації, ми ходили до нього на заняття, як на кіносеанси. Сидимо із закритими очима цілу годину – і бачимо такі неймовірні картинки! А він направляє нас своїм тихим голосом.
Тоді я вперше відчула Велеса дуже близько. І попросилася до нього на навчання. Богумир сказав: «Почуйте, що відповів вам Велес, чи бере він вашу душу на навчання і на який термін, і яку аскезу ви повинні робити в цей час?» Я пообіцяла, що буду щодня писати тексти. І Велес взяв мою душу аж на півтора роки! Я залишила свій фонтом перед ним і пішла. Через півтори роки медитацію треба повторити і забрати свою частинку душі, ототожнившись з нею.
Коли ми почали переповідати сюжети своїх видінь, виявилося, що Велес залишив мою душу на навчання на найдовший термін. У всіх інших це було на тиждень-два. Богумир здивувався і строго сказав мені: «Аскезу доведеться виконувати увесь цей час». І справді скоро я стала редактором газети «Віра Предків», вона мала 12 шпальт, на які мені доводилося писати тексти під різними іменами. Це було, як на галерах – постійно треба було гребти, зате мені відкривалися такі істини, про які не прочитаєш в книгах. А друзі, що були в темі, стали помічати, як підсилюються мої чародійські здібності.
І от знову я стою перед Велесом, розуміючи, що це сон. Я вмію включати свідомість під час важливих для мене снів, щоб запам’ятати інформацію (часто у мене відбувається навчання уві сні, без навичку свідомих сновидінь це було б неможливо). Моя свідомість починає спостерігати за сном. Я відчуваю навіть запахи, тепло Велесової атмосфери. Розумію, що я тут як вдома. Особливо я люблю бути на другому поверсі в бібліотеці Велеса. Він радо зустрічає мене і насмішливо каже: «Ну, що, ученице, нарешті, ти знову прийшла, заманив я тебе. То знову на навчання чи як?» «Ой, Велесе-батечку! Цікаво навчатися в тебе, але дуже важко, коли це триває довго. Я тоді й світа білого не бачила – тільки практикувала й писала», – кажу йому.
«То вибирай сама, наскільки хочеш тут затриматись. І що вивчатимеш?»
І раптом я кажу несподіване для мене: «Я хочу допомогти жінкам, які робили аборти, зняти печать смерті з матки, щоб вони знову могли відчувати себе щасливими. Бо без цього, щоб вони не робили, вони ніби приречені ходити в смутку і нещасті».
Велес миттєво показав мені в образах, як це знімається, як з жінки виходить ніби дим з лона, і вона очищається, світлішає. Якщо душа по-справжньому розкаялася і вже дуже змучилася в своєму каятті, то це можна зробити і допомогти.
Я залишилася . І почувалася дуже щасливою, що можу наповнитися Велесовою мудрістю. Термін навчання я вибрала сама – до кінця Велесових Святок – 18 лютого. А ще пообіцяла Велесу, що понесу його мудрість іншим учням як посередник, щодня протягом Святок описуючи для них те, що він буде мені диктувати. Сьогодні увечері я піду до нього забирати свою навчену частинку душі.
Цієї ночі у мене знову було свідоме сновидіння з Велесом. Я попросила його зняти з мене одну програму – таку давню, що я сама не можу дійти до першопричини. Він поставив мене на певний знак в центрі (я його запам’ятала) і попросив мою душу згадувати ті образи, в яких проявлялася ця програма. Почали з’являтися образи моїх минулих втілень. І щойно з’являвся образ, як над моєю головою ніби включався душ і змивав з мене ці видіння. Душ не з води, а з золотистого світла – такого густого, як плазма.
Вранці я розповіла Альоні по телефону свій сон і попросила намалювати цей символ на тканині. В теплу частину року ми будемо брати з собою цю тканину на місця Сили, стелити на землі, ставити на символ жінок – і знімати з них програми, що роблять їх нещасливими.
Дякую Велесу! І дякую всім, хто взяв участь у цьому дивовижному навчанні під назвою #тижденьзВелесом. Ваш зворотній зв’язок радував мене. Хочеться, щоб цей тиждень не пропав у надрах фейсбуку і міг й надалі служити людям. Наш творчо-магічний дует #Ча_Ра зробить трансформаційний зошит з тими матеріалами, які ви отримували протягом тижня. Якщо ви хочете придбати такий зошит для себе і своїх близьких, друзів, напишіть мені в приват.
Ідея тижня з Велесом надихнула мене проводити щомісяця тижні-навчання з іншими Богами, відповідно до слов’янського колодару (календаря). В березні ми проведемо тиждень з Богинею весни, любові і гармонії Ладою.

 

Принцип світотворення

Я сьогодні провідувала свою стареньку тітку Катерину. Наші зустрічі проходять завжди однаково – я щось принесу їй смачненьке, вона мені щось своє «добреньке» підсуне до чаю. І за столом розповідає, що десь чула чи по телевізору бачила. Зазвичай це якісь кримінальні новини чи про те, як депутати билися у Верховній Раді. Я трохи послухаю мовчки, відсторонено, а потім йду, обійнявши її і поцілувавши в щоку.
Сьогодні знову так ж сама пісня: «Як людям вижити в селі? Завод зруйнували, роботи нема. Все, що було добре, зараз понищено…» І раптом мене осінило – я зрозуміла, що знищення заводу, колгоспу та інфраструктури села відбулося саме через те, що такі люди, як моя тітка, були налаштовані на негатив, розруху і втрати. Вони виросли в таких умовах – діти війни і повоєнні діти. Все життя вони пронесли в собі свої страхи, що подібна біда колись повториться – складали гроші на зберкнижки, економлячи на всьому, тобто штучно створювали собі бідність в роки свого розквіту, запасалися речами і продуктами на «чорний» день. Нарешті «чорний» день проявився. Тепер є підстави говорити про біду, яку бачать своїми очима. Вони так довго її чекали, що вона прийшла.
Чим більше в соціумі людей, які мислять негативними образами – тим більше вірогідності, що ми будемо жити в негативному світі. Протистояти цьому можна тільки, тримаючи в голові красиві, щасливі, радісні образи нашого життя – сьогоднішнього і майбутнього. Чим більше нас таких буде – позитивних і творчих, тим більше надії на щасливе життя у наших нащадків.

На світлині річка Південний Буг і колись процвітаючий Уладівський цукровий завод на задньому плані