24 листопада святкуємо день Богині Долі, при чому, – саме жіночої Долі. За традицією в останню п’ятницю листопада жінки збиралися разом, ворожили, проводили ритуали закликання щасливої Долі в своє життя. Наприклад, готували ритуальну кашу і кликали добру Долю до столу пригостилися.
Вважалося, що Велика Богиня Матір – Мокоша допомагає кожній вагітній жінці виносити і народити дитину. А до новонародженого вона посилає свою дочку Долю. Доля дає дитині Золоту нитку, ця нитка впрядається в загальнолюдський килим буття, створюючи особливий візерунок – дорогу Долі.
Часом людина втрачає зв’язок зі своєю Долею, губить золоту нитку. Тоді приходить Недоля, приводить з собою своїх діток злиднів і дає людині сіру нитку життя. Недоля – Богиня випробовувань. Яку нитку тримає людина – золоту чи сіру? Це видно по тому які події відбуваються в її житті. Але, навіть, якщо життя стало сірим і важким, поки людина жива, вона знову може віднайти свою Долю і взяти в свої руки золоту нитку життя. Тільки треба цього дуже хотіти.
Доля також дає підказки – чи тим шляхом йдеш, який вона призначила.
Дивовижну підказку я отримала в Іспанії. Я приїхала сюди в жовтні. Першого листопада перегорнула іспанський календар, який висить на стіні в квартирі моєї подруги – а там атмосфера свята Долі – мама з дочками сидять за столом і всі разом шиють покривало. Мабуть, щось знають і в Іспанії про це свято. Або просто листопад асоціюється з теплою атмосферою дому, з жіночим рукодільництвом.
Від цієї картинки справді дуже тепло. Так мама посвячувала дочок в секрети жіночого буття. Так за спільними домашніми справами, за рукоділлям приходило розуміння і сприйняття свого жіночого місця в сім’ї, в роду. Це місце господині. Кожна дівчинка нею колись стане.
Як добре відчувати жіночу підтримку, сестринство. Саме такі енергії тут на чужині мене повністю огорнули. Такі добрі, теплі жінки трапляються на моєму шляху – ніби посланниці Долі.
В ці дні я також згадую найголовніших жінок в моєму житті – маму і бабусю. Щоб заручитися їхньою підтримкою, я склала таку мантру: «Бабуся, мама і я – ми жінки. Ми рідні жінки. Ми справимося».
О, як стає ресурсно від поєднання з родовою жіночою силою! Я відчуваю, як подобається Богині Долі, коли жінки єднаються, коли проявляють співчуття одна до одної, коли обіймаються.
Особливо важливо, щоб між рідними жінками була любов і прийняття, щоб родова сила любові текла без перешкод – від матері до доньки – тоді й буде в нащадків щаслива Доля.
