Серце і Розум

Я сьогодні йшла вулицями Барселони і побачила цей малюнок (графіті). Мозок, тобто розум зображений з рогами, як у Диявола. А серце – з німбом, як у Святих.
Це дуже точна метафора. Адже саме розум (ум) часто підказує нам диявольські рішення, які руйнують нас самих і наші зв’язки з близькими. А рішення від серця – животворні, добрі, вони співпадають з Божим планом. Так би мовити, угодні Богові-Творцю. Бо серце – це Любов. І Бог – це Любов.
Рішення від розуму (ума) – це часто рішення нашого видуманого Ідеального Я або Его. Це план, проект, ментальна конструкція, уява про те, як має бути. Вона не жива, не справжня. Вона існує тільки в голові, в думках.
Коли ми всю свою увагу переміщаємо в розум (ум) і починаємо підганяти живий світ під наші ментальні конструкції, ми стаємо тиранами, навіть не усвідомлюючи це.
«Стань таким, як я хочу!» – каже розум.
«Я Люблю тебе таким, як ти є», – каже Серце.
Перед натиском розуму живе закривається, захищається, стискається.
Перед люблячим серцем живе відкривається, посміхається, радіє, бавиться, росте.