На Старий Новий рік я створила подію. Запросила дівчат і жінок на ворожіння ввечері 13 січня. Нас було шістнадцятеро. В основному, молоді, дуже гарні, цікаві. Я запропонувала сісти в коло, взятися з руки і подивитися одна на одну, як сестра на сестру. Відчути себе єдиною великою Душею, яка складається з 16 частин. Довіритися. І озвучити по черзі свої наміри. З чим прийшли, яке питання потрібно вирішити?
Не раз прозвучав з чарівних пелюсткових вуст намір стати більш жіночною, бо жінки відчувають, що в них переважають чоловічі енергії. Дивлюся на цих прекрасних жінок і розумію, що це помилкове переконання, чуже для нас, нам його впровадили, можливо, якраз саме чоловіки. Я сама часто читала і чула від чоловіків: «Лідер, активна жінка – це чоловіча енергія (модель поведінки)». Я теж в це вірила, і будучи за природою своєю активною, комплексувала та без кінця напрацьовувала в собі жіночі якості, відвідуючи жіночі семінари, читаючи правила для відичних жінок, тощо. Скільки невпевненості в собі, обмеженості давало це переконання. Особливо, коли ще й хтось з «доброзичливців» скаже: «Ти самотня – це через те, що в тобі багато чоловічої енергії».
І от нарешті, в мені все перевернулося з голови на ноги, тобто стало на свої місця, коли я почула від чоловіка «В тобі багато Сонця – це чоловіча енергія. Жінка повинна стати тінню чоловіка. Так правильно!» Для кого це правильно, перепрошую? Нарешті, всередині мене піднявся бунт проти цих віками нав’язаних нам, жінкам, переконань. Чому я не можу бути Сонцем? Я знаю, що таке сяяти і горіти. Це творче горіння. Це любов. Це Ра-дість – тобто сонячні діяння! А жінка і радість мають бути тотожними. По-справжньому жіночною я почуваюся саме в стані радості, як кожна з нас. Та перспектива бути тінню чоловіка не викликає в мене радості. Для мене це означає «згасни!»
І я сказала жінкам: «Що ви маєте на увазі під «чоловічими енергіями» – свою активність, творчість, силу, самостійність, розвиток? Якщо у вас є такі якості, то це означає всього-на-всього, що ви – супер-жінка! Ви – жінка Сонце!»
До речі, в Японії Сонячним божеством є саме жінка – Богиня Аматерасу – прародителька японського імператорського роду. Богиня Сонце – правителька небесних полів. Якщо на небі є жінка-правителька, то вона має бути і на землі. Тільки їй треба повірити в себе, згадати себе.
Я відчуваю, що від самого початку жінки були правительками на землі. Згадаймо культ Богині Матері. Чоловіки, більш сильні фізично, послані нам в допомогу. Фізична, груба, матеріальна сила – це їх сфера творення. Наша – це тонкі плани, магія і душа. Ми мудріші. Кожен виконував свою природню роль. Відбувалася гармонія у взаємодії статей. Але в якийсь момент хтось з чоловіків позаздрив рівню жінки і захотів принизити її. З того часу чоловіки поділяються на наших захисників і тих, хто з нами бореться (як конкурент за право володарювати або від страху перед незрозумілою навською жіночою силою).
Ця сила й справді може бути руйнівною для чоловіка, якщо він з нею бореться, заганяє її в рамки. Справжнє ж призначення хтонічної (дикої, первозданної) жіночої сили – бути для чоловіка невичерпним джерелом життя, енергії і натхнення. Все залежить від того, як він підійде до цього джерела, чи буде дбати про нього і шанувати чи намагатиметься загасити. До речі, це для чоловіка єдине джерело сили на землі. Адже жінка пов’язана з землею, через лоно своє вона наповнюється силою землі, яка йде від самого ядра. Це ядро – теж свого роду Сонце. Кажуть, що його температура горіння і сила ще більша, ніж в Сонця.
Як же хочеться мені, щоб всі Сонячні жінки звільнилися від обмежень, що несуть нам застарілі програми, відсуваючи жінок в тінь, в церкву, в кухню – у так звані «жіночі енергії». Світ змінився. Ми живемо у світі партнерства і тільки так можемо вижити. В тому числі і в сімейних стосунках. Хто в якомусь питанні більш компетентний, той і керує в цьому напрямку. Тобто роль правителя в сім’ї виконують зразу обоє – кожен у своїй зоні відповідальності. Патріархальні конструкції відмирають. І та пара, яка за інерцією намагається їх відтворити, приречена на деградацію.
