Уроки з Велесом. День 2. Уроки моєї душі

Стиха, стиха лодья по воді,
В тої лодьї Велес на кормі…
Отже Велес знову везе душу на втілення в Явний матеріальний світ. Уявіть, що це ваша душа. Ви натхненні, але трохи схвильовані. Адже ви направляєтеся в світ, де душі проходять уроки. Чи вдасться вам їх пройти. Ви самі їх вибрали і ваша душа дуже зацікавлена в такому досвіді, але перше, з чим ви зіткнетися в явному світі – це амнезія. Ви майже відразу забудете хто ви і для чого тут. Багато людей так і не можуть згадати, а отже не можуть стати свідомими і виконати своє призначення. Зате Велес пам’ятає і знає все про кожного з нас. Він може підказати.

Уявіть себе поряд з ним у тій лодьї під час вашого переходу. Знайдіть кілька хвилин для медитації і розмлви з Велесом. Підіть в глибину своєї підсвідомості, спокійно рівномірно дихайте із закритими очима. Ось питання, на які ви зможете знайти відповіді, звертаючись до бога Велеса:
– Як виглядає моя душа? Вона стара чи молода?
– Скільки разів душа втілювалася?
– Що зараз моя душа хоче взнати, який досвід отримати, чому навчитися?
– Які уроки вибрала моя душа на цей раз?

Після медитації запишіть ці відповіді.
Якщо вам захочеться порадитися зі мною, можете вислати мені запис в приват.

Небесний палац

Вчора мені допомагала проводити жіночі вікові посвяти п’ятирічна Даночка. Коли я почала розповідати в нашому жіночому колі про те, як наші душі йшли на втілення, дівчинка несподівано підтримала мене і продовжила тему:

«Я пам’ятаю, як це було зі мною, – сказала вона. – Я жила на небі у великому Палаці. Спочатку я пройшла через золоту залу, де живе мій Небесний Батько, потім увійшла в срібну залу, де живе моя Небесна Мати. У цій залі в стінах було багато отворів і багато дітей, які прийшли сюди вибирати собі батьків. Я побачила отвір, над яким написано ім’я моєї мами – «Наташа» і мені воно дуже сподобалося. Я заглянула в отвір і побачила маму, вона теж мені сподобалася. Тоді я пірнула у цей отвір – і опинилася в маминому животику».

Розповідь дівчинки так надихнула нас, що ми теж легко згадали і побачили себе в Духовному світі під час медитації і ще більше налагодили контакт зі своєю душею.

Ми дуже зблизилися і здружилися за цілий день перебування в духовних практиках на природі. І коли прощалися, то Даночка ніжно обняла мене і сказала: «Ти моя Богиня! Ти і є моя Небесна мама!» Її слова розчулили мене, але я сприйняла їх не тільки, як емоції дитини, а як інформацію. Так, вона побачила в мені ту, до якої я звертаюся в молитвах, перш, ніж почати посвяти – Велику Богиню Матір. Саме її енергії я запрошую в наше жіноче коло і пропускаю їх через себе як духовний провідник.