Коли я усвідомила себе дитям Сили, я почала відчувати, як Сила веде мене, говорить зі мною за допомогою знаків. Вони не завжди бувають приємні, адже часом мене потрібно якимось чином зупинити, якщо йду не туди. Але однозначно всі ситуації, всі знаки посилаються мені з Любові. Розповім на прикладі вчорашнього дня.
Вчора була неділя – повністю розпланований у мене день. З ранку я прийшла на Києву гору, де проводжу енергетичні та духовні практики в Колі Сили.
В другій половині дня я мала поїхати в Білицький ліс на зустріч з моїми сестрами-чародійками.
Все почалося та йшло просто чудово до певного моменту. До нашого Кола Сили приєднався мій друг з ФБ, який вирішив, нарешті, познайомитись зі мною в реальності. Ми гарно попрактикували і дуже щасливі та натхненні пішли на ярмарок, що відбувався на Пейзажній алеї. Час від часу такі ярмарки тут проходять, як благодійна акція – щоб перераховувати частину вторгованих коштів для Нацгвардії. Там я відразу побачила свою річ – стильні черевики з грубого льону. Пройти повз них – це було б не правильно. Отже далі я пішла з черевиками в пакеті. Вони були важкуваті, бо мали грубу підошву. Але мій новий розвіртуалений друг взявся їх нести. Він також ніс мого бубна. Тому я з задоволенням прогулювалась з маленькою сумочкою. Ми зайшли в прохолодне кафе. Пообідали. Гарно поспілкувались. І я почала квапитись на край міста в ліс.
Мій друг співчутливо сказав: «Тобі буде важко з черевиками і бубном так далеко їхати, а потім йти лісом. Може десь можна це залишити?»
Як амазонка, я не звикла до таких ніжностей. «Для мене така вага – це дурниця, – відповіла. – Я сильна і витривала».
І от я вже їду в метро. Відчуваю, що вага моїх речей доволі суттєва. Але, на щастя, поряд звільняється місце. Я сідаю. Мій сусід зліва почав розглядати мого бубна, якого я мостила на колінах. Потім уважно подивився на моє тату на плечі. Щось йому не сподобалось. Я ще не знала, що ця людина божевільна і небезпечна. Все трапилось в одну мить. Він вскочив і закричав: «Я зараз виколю тобі око!». Та поцілив у мене ключем гострим кінцем – навіть встиг торкнутися вії. На щастя якийсь чоловік зреагував, і схопив його за руку. Я пережила стрес і вийшла з вагона. Сіла в інший вагон на вільне місце і опинилась поряд з… божевільним (!!!) Я зрозуміла це відразу, адже він сидів і говорив сам з собою. А коли поряд опинилась я, то всю свою увагу переніс на мене. Зиркаючи не по-доброму, він постійно повторював: “Не нравицца? – Чемодан, Вокзал, Росія!”. Я доїхала до зупинки – вийшла і перейшла на іншу лінію. Повернулась додому. Для мене це були знаки, що туди мені не треба.
По дорозі додому їхала в оточенні гарних і гармонійних людей. А коли виходила з метро на своїй станції, то зустрілась поглядом з незнайомим чоловіком, що ніс пакетик з кексами. Він привітно посміхнувся мені, зупинився, протягнув кекси і сказав: «Пригощайтесь!»
Це теж був знак, що я вчинила вірно.
Ввечері мої сестри чародійки написали: «Добре, що ти не приїхала в ліс, у нас не вийшло те, що планували, так, просто невеличкий пікнічок».
Я записала цю історію, перш за все, для себе. Щоб відслідкувати алгоритм дії Сили. Адже спочатку попередження було надане мені ніжно, – це коли мій друг сказав: «Тобі буде там важко з речами». Як часто ми не чуємо, коли нас зупиняють по-доброму! І як часто ми продовжуємо вперто триматися свого напрямку, коли нас вже зупиняють агресивно. От і я сіла в інший вагон до іншого божевільного, думаючи лише про те, що мені треба їхати, бо я так запланувала. І невідомо, що ще чекало б мене у тому лісі, якби я вчасно не повернула назад.
То ж чи варто ображатись на тих, хто чинить нам перепони? Чи не з любові до нас вибирає їх Сила (можна назвати її Бог чи Ангел-охоронець…)? Я бачу одне: все, що зі мною відбувається – в усьому є лише Любов.
Posts Tagged with сила
Пробудження Сонячних жінок
На Старий Новий рік я створила подію. Запросила дівчат і жінок на ворожіння ввечері 13 січня. Нас було шістнадцятеро. В основному, молоді, дуже гарні, цікаві. Я запропонувала сісти в коло, взятися з руки і подивитися одна на одну, як сестра на сестру. Відчути себе єдиною великою Душею, яка складається з 16 частин. Довіритися. І озвучити по черзі свої наміри. З чим прийшли, яке питання потрібно вирішити?
Не раз прозвучав з чарівних пелюсткових вуст намір стати більш жіночною, бо жінки відчувають, що в них переважають чоловічі енергії. Дивлюся на цих прекрасних жінок і розумію, що це помилкове переконання, чуже для нас, нам його впровадили, можливо, якраз саме чоловіки. Я сама часто читала і чула від чоловіків: «Лідер, активна жінка – це чоловіча енергія (модель поведінки)». Я теж в це вірила, і будучи за природою своєю активною, комплексувала та без кінця напрацьовувала в собі жіночі якості, відвідуючи жіночі семінари, читаючи правила для відичних жінок, тощо. Скільки невпевненості в собі, обмеженості давало це переконання. Особливо, коли ще й хтось з «доброзичливців» скаже: «Ти самотня – це через те, що в тобі багато чоловічої енергії».
І от нарешті, в мені все перевернулося з голови на ноги, тобто стало на свої місця, коли я почула від чоловіка «В тобі багато Сонця – це чоловіча енергія. Жінка повинна стати тінню чоловіка. Так правильно!» Для кого це правильно, перепрошую? Нарешті, всередині мене піднявся бунт проти цих віками нав’язаних нам, жінкам, переконань. Чому я не можу бути Сонцем? Я знаю, що таке сяяти і горіти. Це творче горіння. Це любов. Це Ра-дість – тобто сонячні діяння! А жінка і радість мають бути тотожними. По-справжньому жіночною я почуваюся саме в стані радості, як кожна з нас. Та перспектива бути тінню чоловіка не викликає в мене радості. Для мене це означає «згасни!»
І я сказала жінкам: «Що ви маєте на увазі під «чоловічими енергіями» – свою активність, творчість, силу, самостійність, розвиток? Якщо у вас є такі якості, то це означає всього-на-всього, що ви – супер-жінка! Ви – жінка Сонце!»
До речі, в Японії Сонячним божеством є саме жінка – Богиня Аматерасу – прародителька японського імператорського роду. Богиня Сонце – правителька небесних полів. Якщо на небі є жінка-правителька, то вона має бути і на землі. Тільки їй треба повірити в себе, згадати себе.
Я відчуваю, що від самого початку жінки були правительками на землі. Згадаймо культ Богині Матері. Чоловіки, більш сильні фізично, послані нам в допомогу. Фізична, груба, матеріальна сила – це їх сфера творення. Наша – це тонкі плани, магія і душа. Ми мудріші. Кожен виконував свою природню роль. Відбувалася гармонія у взаємодії статей. Але в якийсь момент хтось з чоловіків позаздрив рівню жінки і захотів принизити її. З того часу чоловіки поділяються на наших захисників і тих, хто з нами бореться (як конкурент за право володарювати або від страху перед незрозумілою навською жіночою силою).
Ця сила й справді може бути руйнівною для чоловіка, якщо він з нею бореться, заганяє її в рамки. Справжнє ж призначення хтонічної (дикої, первозданної) жіночої сили – бути для чоловіка невичерпним джерелом життя, енергії і натхнення. Все залежить від того, як він підійде до цього джерела, чи буде дбати про нього і шанувати чи намагатиметься загасити. До речі, це для чоловіка єдине джерело сили на землі. Адже жінка пов’язана з землею, через лоно своє вона наповнюється силою землі, яка йде від самого ядра. Це ядро – теж свого роду Сонце. Кажуть, що його температура горіння і сила ще більша, ніж в Сонця.
Як же хочеться мені, щоб всі Сонячні жінки звільнилися від обмежень, що несуть нам застарілі програми, відсуваючи жінок в тінь, в церкву, в кухню – у так звані «жіночі енергії». Світ змінився. Ми живемо у світі партнерства і тільки так можемо вижити. В тому числі і в сімейних стосунках. Хто в якомусь питанні більш компетентний, той і керує в цьому напрямку. Тобто роль правителя в сім’ї виконують зразу обоє – кожен у своїй зоні відповідальності. Патріархальні конструкції відмирають. І та пара, яка за інерцією намагається їх відтворити, приречена на деградацію.
(Русский) Огонь Лады
Вибачте цей текст доступний тільки в “російська”.
Сила дерев
Format Зображення
Люди, обіймайте дерева. Особливо зараз, навесні, коли яра сила пробудженої землі вливається в них і продить до кожної бруньки. Це живі фонтани Сили. Туліться до них животом. Вбирайте Силу Воскресіння природи в живіт – і ви так само будете розквітати, як зараз цвітуть дерева.
Обнімайте дерево, коли вам самотньо і немає поряд того, кого хотілося б обняти. І ви відчуєте любов. В деревах її багато. Адже вони щороку цвітуть і дають плоди.