Вчорашня містерія «Зцілення квітки жіночності» стала народженням мого нового проекту – жіночого руху і клубу для жінок «Зцілююча жіночність».
Нас було дев’ять. Ми розташувалися під великою сосною на галявині поблизу Бабиного озера. Дев’ять – число завершення, за яким має початися новий цикл (новий десяток) – для кожної з нас свій, особливий. Я зрозуміла, що для мене це завершення періоду пошуку своєї реалізації. Досі вона була дуже різноплановою. А зараз я дивлюся, як на моїх очах під час практик розкриваються жінки, ніби розквітають квіти, і хочу робити тільки це.
Так, хочу зцілювати жіночність – свою, жінок мого роду, тих жінок, що наблизилися до мене, як до духовної матері, як до сестри і подруги. У мене це виходить! Дуже допомагає курс танцювально-рухової терапії, який я вже майже пройшла у Світлани Ліпінської. Допомагає бубон – його ритм завжди пробуджує архетип Дикої вільної жінки. А воля – це і є основа щастя і творчості для жінки.
А ще коли ми сиділи в жіночому колі, перед моїми очима повставали картинки мексиканських кліпів жанру música medicina, які я щодня проглядала під час карантину навесні. Ці пісні, що зцілюють душу, співали жінки, збираючись у такі кола на природі. Вони утверджували і прославляли природу, життя, свою жіночність. І називали себе mujeres medicina (жінки-цілительки). В Мексиці – це вже давно існуюча і популярна культура. Збираючись у такі кола, співаючи, танцюючи, граючи на інструментах, жінки зцілюють себе, своїх близьких і простір навколо себе. В Україні поки що немає такого спільного жіночого руху. Є лише окремі тематичні жіночі семінари.
Вчора в одну мить я зрозуміла: ось просто тут і зараз народжується наш український рух «Зцілююча жіночність». Я готова бути його організатором і провідницею, готова об’єднувати навколо себе творчих жінок-цілительок. Проводити жіночі містерії, які зцілюють нашу жіночність, підіймають нашу гідність, відкривають серце, наповнюють силою.
Вчора була друга така містерія. Мені так сподобався сценарій першої, що я думала знову його повторити. Але я все зробила по-новому. Прийшли зовсім інші практики. Вони були дуже живі, тому що народжувалися з Потоку. Саме в цьому моя особливість і цінність. Я зчитую групу і миттєво підбираю практики, інструменти під групу. У мене немає шаблонів. Мені подобається давати можливість самовираження учасницям. Адже до мене на практики теж приходять майстри.
Вчора кожна з нас розповідала про себе, а коло доповнювало, називаючи ті якості, які ми, можливо, в собі не помічаємо. Жінки сказали про мене: «Та, яка любить свій рід». Це дуже цінно. Адже рід – це основа основ.
В моїх містеріях тема роду завжди присутня. Навіть в жіночих містеріях я намагаюся відтворити разом з колом енергію сексуального екстазу, яку проживали наші предки, щоб ми могли наповнюватися нею і саме на силі екстазу і насолоди запускали свої трансформаційні процеси. Це дуже ефективно. Що тільки не пережили наші предки – війни, втрати, голод, труднощі, конфлікти, ненависть. Так – це те, що є в наших родах і впливає на нас. Але разом з тим, кожен з наших предків проживав любовний екстаз. Якщо ми візьмемо від предків саме цю енергію, то ми уподібнимося Божествам, тобто згадаємо і активуємо свою божественність. Адже саме на енергії сексуального екстазу наші душі заходили в рід зі світу Душ. Цей світ є Божественним Cвітлом Любові. Коли в душі назріє максимально багато любові, тоді вона йде на втілення, щоб оживити мертву матерію своїм Світлом Любові. Згадка про це зцілює всі наші травми.