Сьогодні мені подзвонила середнього віку жінка: «Допоможіть вийти з депресії. У мене все, ніби, добре, але моє життя таке сіре …» Як життя може бути сірим, якщо щодня на небі з’являється сонце? Яскраве, вогняне, воно забарвлює небо в рожево-багряні кольори, воно сяє всім. Природа завжди показує нам, що треба робити, щоб набути тих чи інших якостей.
Коли сумно і сіро – стань Сонцем, світи всім. Це означає – вийди з нори своїх страхів. Як? Постав перед собою велику мету, таку велику, щоб аж страшно було від усвідомлення, що ти маєш до неї дійти і робити це, жити зовсім по-новому, стати тим, ким хочеться. Велика ціль підіймає Сонце.
Що робити, коли страх змін все ж таки бере верх? Поклич в своє життя Вітер, стань такою ж легкою і рухливою, як ця стихія. Поїдь у подорож – і ти повернешся іншою. Не маєш грошей на подорож – почни рухатися там, де ти є. Бігай, тренуй тіло, танцюй.
Що робити, коли все ж таки бере верх надмірне напруження, до якого звикла? Адже все життя доводилося тримати себе в якихось рамках – перед строгими батьками, учителями, колегами. Стільки енергії тратилося на те, щоб не бути собою, що тіло і душа заціпеніли – їм не до танцю. Стань водою, огортай обставини, як вода каміння, і течи. Тобто, ні за що не чіпляйся. Не будеш чіплятися – не будеш ображатися і ціпеніти. Протікай крізь конфлікти, страхи, минай глухі кути.
Але, якщо смуток попри все перемагає, як текти? Стань Землею. Поринь у свій смуток, як в зимовий сон. Відпочинь. Та разом з тим засівай у свою душу зерна радості, як озимину сіють до снігу. Мрій про весну, любов і красу.
Так стихії допомагають жінці розкритися.