Земна Матір

Вітаю, Божественні! Сьогодні присвятимо день роздумам про свою земну маму, яка при підтримці Великої Матері Землі народила наше фізичне тіло – наш аватар. Завдяки цій жінці ми отримали можливість потрапити в цю чудесну гру – життя. А далі вже від нас залежить, ким ми будемо в цій грі – чи жертвою обставин, чи співгравцем з Богом, тобто Творцем свого життя. Нажаль, більшість людей не можуть вирости з дитячої свідомості, мають претензії до мами, що вона недолюбила, не так любила тощо. Це і є позиція жертви.

Гравець, творець – це той, хто розуміє: за все, що зі мною відбувається, відповідаю тільки я. В нього немає претензій до жодної людини, в тому числі і до себе. Навіть, якщо стається якась помилка. Її можна виправити, якщо прийняти те, що сталося, як свою відповідальність.

Ми ніколи не зможемо змінити те, з чим ми боремося. Ми можемо змінити лише те, що ми прийняли – тоді воно в наших руках, ми можемо розкласти це на частини і скласти по-новому. Так мислить дорослий. А дитина шукає винних.

Якщо вам винна мама – ви дитина, скільки б років вам не було. І ви не дивитеся вперед в своє майбутнє, ви повернуті обличчям назад в попереднє покоління – до мами, щоб її винити, щоб їй жалітися.

Якщо мамі хтось винен – ваша мама – дитина. Ви також будете їй винні. Ображеному стають винні всі, хто до нього наближається. Така мама буде забігати наперед, ставати перед своєю дорослою дитиною, щоб її звинувачувати і їй жалітися і щось від неї вимагати. Вона ставить вас на місце своєї мами, до якої в неї теж є чи були свого часу претензії. Таким чином люди сходять зі свого місця в родовій системі, і система стає хворою, з вивихами. Можливо, ці вивихи йдуть ще від попередніх поколінь.

Щоб налагодити стосунки з мамою і з родом, треба, щоб кожен в родовій системі зайняв своє місце. При цьому не заставляйте маму зайняти місце мами. Якщо вона давно з нього зійшла, в неї не виде це одразу. Почніть з себе. Займіть своє місце. Для цього треба просто розвернутися обличчям в майбутнє. А це для тих, в кого є претензії до мами, – поворот на 180 градусів.

Це ж кардинальні зміни! Може не вийти одразу. Заважає страх. Контролерам дуже страшно дивитися в майбутнє, бо його неможливо проконтролювати, воно непередбачуване. Простіше бути дитиною дивитися на маму і контролювати, що не так робить мама. Або що робить не так той, на кого переноситься образ мами (це може бути чоловік, власна дитина, подруга, керівник на роботі, президент в країні…).

Спробуйте правило маленьких кроків. Почніть день з того, що скажете собі: «За все, що сьогодні відбудеться, відповідаю я і тільки я, бо я доросла людина, творець свого життя. Якими б не були ситуації цього дня, я їх творець». І проживіть цей день як творець. Ввечері подякуйте собі за те, що ви справилися з усіма викликами життя і нікого не звинувачували, ні на що не жалілися. Повторіть це наступного дня. Поступово це стане доброю звичкою.

Це не просто хороша звичка бути відповідальним за себе, це ще й дуже ресурсний стан. Бо на ваші власні рішення і дії вам дається універсальна енергія життя. Творець дає енергію для творення. Якщо ви чекаєте, щоб вам хтось щось сотворив і організував, ви потрапляєте в залежність від цієї людини, ви залежні від її енергії. І знову ж таки, ви назначили цю людину на роль вашої мами, а себе на роль дитини. Вам завжди буде мало енергії, бо інша людина не повинна вам її давати, якщо ви дорослий. У кожного дорослого має бути свій прямий канал живлення, приєднаний до Першоджерела життя – Бога. І він є. Тільки перекритий у тих, хто в ролі жертви. До речі, тиран – це також жертва, тільки її зворотна сторона.

Ось чому у людей з претензіями «недолюблених жертв-тиранів» мало енергії. В них її мало ще й тому, що висхідний потік сили, що йде від роду, також перекритий. Якщо є претензії до мами, а мама – це двері в родовий канал, то двері будуть міцно зачинені і родова сила не тече до такої людини. Їй залишається тільки бути вампіром – жалити, винити, сварити своїх близьких – тим самим відбирати у них енергію. Але ця енергія буде низькочастотна – це енергія роздратування, гніву, болю, страждань – адже поряд з тираном-вампіром проживаються тільки такі емоції.

Зараз часто звучить слово «пробудження». Різні духовні учителі закликають нас пробудитися. Що це означає? Ні що інше, як взяти відповідальність за своє життя на себе. Це і є стати свідомим творцем свого життя – підключитися до енергетичного каналу Бога-Творця і каналу свого земного роду. Все – ви пробуджений, ви вийшли з матриці, сон розуму скінчився.

Жінка і стихії

Сьогодні мені подзвонила середнього віку жінка: «Допоможіть вийти з депресії. У мене все, ніби, добре, але моє життя таке сіре …» Як життя може бути сірим, якщо щодня на небі з’являється сонце? Яскраве, вогняне, воно забарвлює небо в рожево-багряні кольори, воно сяє всім. Природа завжди показує нам, що треба робити, щоб набути тих чи інших якостей.

Коли сумно і сіро – стань Сонцем, світи всім. Це означає – вийди з нори своїх страхів. Як? Постав перед собою велику мету, таку велику, щоб аж страшно було від усвідомлення, що ти маєш до неї дійти і робити це, жити зовсім по-новому, стати тим, ким хочеться. Велика ціль підіймає Сонце.
Що робити, коли страх змін все ж таки бере верх? Поклич в своє життя Вітер, стань такою ж легкою і рухливою, як ця стихія. Поїдь у подорож – і ти повернешся іншою. Не маєш грошей на подорож – почни рухатися там, де ти є. Бігай, тренуй тіло, танцюй.

Що робити, коли все ж таки бере верх надмірне напруження, до якого звикла? Адже все життя доводилося тримати себе в якихось рамках – перед строгими батьками, учителями, колегами. Стільки енергії тратилося на те, щоб не бути собою, що тіло і душа заціпеніли – їм не до танцю. Стань водою, огортай обставини, як вода каміння, і течи. Тобто, ні за що не чіпляйся. Не будеш чіплятися – не будеш ображатися і ціпеніти. Протікай крізь конфлікти, страхи, минай глухі кути.

Але, якщо смуток попри все перемагає, як текти? Стань Землею. Поринь у свій смуток, як в зимовий сон. Відпочинь. Та разом з тим засівай у свою душу зерна радості, як озимину сіють до снігу. Мрій про весну, любов і красу.

Так стихії допомагають жінці розкритися.

Коріння волі

Скільки живу, я завжди бачу незадоволених людей. Вони заражають один одного своїми претензіями – це не так, і те не так… Але чим більше розвиваєш свідомість, тим рідше виникає незадоволення. З’являється розуміння – якщо ти бурчиш і ти невдоволений, отже –перебуваєш в стані жертви. Бути свідомим і залишатися жертвою – неможливо. Або… або…

У якийсь момент я поставила перед собою мету бути задоволеною усім, що є в моєму житті, щоб там не відбувалося. І у мене вийшло! Мені щиро подобається все, крім одного… Мене дратують незадоволені люди. Змінити їх я не можу, але можу змінити ставлення до них. А для цього треба їх зрозуміти, тобто зрозуміти природу незадоволення. Це слово само розповідає про себе. Незадоволення – це означає «той, хто йде не за своєю волею». Та у цьому слові є ще маленька частка – «до», що означає «достаток». Коли нам чогось достатньо, ми кажемо «доволі». Отже незадоволення насправді виникає, коли у людини недостатньо волі. Справді, що робить незадоволений – критикує інших за те, що йому щось недодали або щось для нього не зробили чи зробили не так. Тобто людина вимагає від інших  компенсувати свій нестаток волі, а якщо хтось це не робить, то звинувачує їх – і рідних, близьких, і начальника, і владу.

Але, ніхто не може зарадити людині, якщо їй не вистачає власної волі. Де ж взяти волю і чому її не вистачає? Воля, воло… Центром волі вважається горлова чакра, що відповідає за комунікації, творчість і самовираження. Хто ж, крім нас самих, наступає на горло власній пісні? І чому пісня ллється, в основному, у вигляді жалоби? Воля – це сила, енергія, харизма. Це також внутрішня дисципліна та самоорганізованність, тобто структурованість. Але, якщо енергії мало, то немає що структурувати.

Отже, все починається з енергії. Людина – це згусток енергії, вона також провідник енергії Неба, Космосу та енергії Землі. Нам також дає енергію рід – аж сім поколінь предків. Якщо це все додати, то кожен з нас має бути мегаенергетичним. І де ж воно?

Якщо людина, маючи такий потенціал, перебуває в стані жертви і жаліється на життя та на своє оточення, це означає тільки одне – у неї порвані зв’язки – з Небом, Землею і Родом.

Я усвідомила це сьогодні і таким чином на зміну моєму роздратуванню незадоволеними людьми прийшло щире співчуття. Я зрозуміла, що, коли людина жаліється, агресує, плаче, ненавидить, вимагає, тисне, маніпулює, звинувачує – це означає, що вона справді дуже нещасна, відірвана від головних джерел енергетичного живлення – Неба, Землі і Роду. Саме це і тільки це вона виражає, у якій би формі воно не відбувалося. Таку людину можна зцілити любов’ю, адже зв’язок – це і є любов.

Жінка і стихії

Сьогодні мені подзвонила середнього віку жінка: «Допоможіть вийти з депресії. У мене все, ніби, добре, але моє життя таке сіре …» Як життя може бути сірим, якщо щодня на небі з’являється сонце? Яскраве, вогняне, воно забарвлює небо в рожево-багряні кольори, воно сяє всім. Природа завжди показує нам, що треба зробити, щоб набути тих чи інших якостей.

Коли сумно і сіро – ставай Сонцем, світи всім. Це означає – вийди з нори своїх страхів. Як? Постав перед собою велику мету, таку велику, щоб аж страшно було від усвідомлення, що ти маєш до неї дійти і робити це, жити зовсім по-новому, стати тим, ким хочеться. Велика ціль підіймає Сонце.

Що робити, коли страх змін все ж таки бере верх? Поклич в своє життя Вітер, стань такою ж легкою і рухливою, як ця стихія. Поїдь у подорож – і ти повернешся іншою. Не маєш грошей на подорож – почни рухатися там, де ти є. Бігай, тренуй тіло, танцюй.

Що робити, коли все ж таки бере верх надмірне напруження, до якого звикла? Адже все життя доводилося тримати себе в якихось рамках – перед строгими батьками, учителями, колегами. Стільки енергії тратилося на те, щоб не бути собою, що тіло і душа заціпеніли – їм не до танцю. Стань водою, огортай обставини, як вода каміння, і течи. Тобто, ні за що не чіпляйся. Не будеш чіплятися – не будеш ображатися. Протікай крізь конфлікти, страхи, минай тупіки.

Але, якщо смуток перемагає, як текти? Стань Землею. Поринь у свій смуток, як в зимовий сон. Відпочинь. Та разом з тим засівай у свою душу зерна радості, як озимину сіють до снігу. Мрій про весну, любов і красу.

Стихії допомагають жінці розкритися.