Свято Богині Долі

24 листопада святкуємо день Богині Долі, при чому, – саме жіночої Долі. За традицією в останню п’ятницю листопада жінки збиралися разом, ворожили, проводили ритуали закликання щасливої Долі в своє життя. Наприклад, готували ритуальну кашу і кликали добру Долю до столу пригостилися.

Вважалося, що Велика Богиня Матір – Мокоша допомагає кожній вагітній жінці виносити і народити дитину. А до новонародженого вона посилає свою дочку Долю. Доля дає дитині Золоту нитку, ця нитка впрядається в загальнолюдський килим буття, створюючи особливий візерунок – дорогу Долі.

Часом людина втрачає зв’язок зі своєю Долею, губить золоту нитку. Тоді приходить Недоля, приводить з собою своїх діток злиднів і дає людині сіру нитку життя. Недоля – Богиня випробовувань. Яку нитку тримає людина – золоту чи сіру? Це видно по тому які події відбуваються в її житті. Але, навіть, якщо життя стало сірим і важким, поки людина жива, вона знову може віднайти свою Долю і взяти в свої руки золоту нитку життя. Тільки треба цього дуже хотіти.
Доля також дає підказки – чи тим шляхом йдеш, який вона призначила.
Дивовижну підказку я отримала в Іспанії. Я приїхала сюди в жовтні. Першого листопада перегорнула іспанський календар, який висить на стіні в квартирі моєї подруги – а там атмосфера свята Долі – мама з дочками сидять за столом і всі разом шиють покривало. Мабуть, щось знають і в Іспанії про це свято. Або просто листопад асоціюється з теплою атмосферою дому, з жіночим рукодільництвом.

Від цієї картинки справді дуже тепло. Так мама посвячувала дочок в секрети жіночого буття. Так за спільними домашніми справами, за рукоділлям приходило розуміння і сприйняття свого жіночого місця в сім’ї, в роду. Це місце господині. Кожна дівчинка нею колись стане.

Як добре відчувати жіночу підтримку, сестринство. Саме такі енергії тут на чужині мене повністю огорнули. Такі добрі, теплі жінки трапляються на моєму шляху – ніби посланниці Долі.

В ці дні я також згадую найголовніших жінок в моєму житті – маму і бабусю. Щоб заручитися їхньою підтримкою, я склала таку мантру: «Бабуся, мама і я – ми жінки. Ми рідні жінки. Ми справимося».

О, як стає ресурсно від поєднання з родовою жіночою силою! Я відчуваю, як подобається Богині Долі, коли жінки єднаються, коли проявляють співчуття одна до одної, коли обіймаються.
Особливо важливо, щоб між рідними жінками була любов і прийняття, щоб родова сила любові текла без перешкод – від матері до доньки – тоді й буде в нащадків щаслива Доля.

Коріння волі

Скільки живу, я завжди бачу незадоволених людей. Вони заражають один одного своїми претензіями – це не так, і те не так… Але чим більше розвиваєш свідомість, тим рідше виникає незадоволення. З’являється розуміння – якщо ти бурчиш і ти невдоволений, отже –перебуваєш в стані жертви. Бути свідомим і залишатися жертвою – неможливо. Або… або…

У якийсь момент я поставила перед собою мету бути задоволеною усім, що є в моєму житті, щоб там не відбувалося. І у мене вийшло! Мені щиро подобається все, крім одного… Мене дратують незадоволені люди. Змінити їх я не можу, але можу змінити ставлення до них. А для цього треба їх зрозуміти, тобто зрозуміти природу незадоволення. Це слово само розповідає про себе. Незадоволення – це означає «той, хто йде не за своєю волею». Та у цьому слові є ще маленька частка – «до», що означає «достаток». Коли нам чогось достатньо, ми кажемо «доволі». Отже незадоволення насправді виникає, коли у людини недостатньо волі. Справді, що робить незадоволений – критикує інших за те, що йому щось недодали або щось для нього не зробили чи зробили не так. Тобто людина вимагає від інших компенсувати свій нестаток волі, а якщо хтось це не робить, то звинувачує їх – і рідних, близьких, і начальника, і владу.

Але, ніхто не може зарадити людині, якщо їй не вистачає власної волі. Де ж взяти волю і чому її не вистачає? Воля, воло… Центром волі вважається горлова чакра, що відповідає за комунікації, творчість і самовираження. Хто ж, крім нас самих, наступає на горло власній пісні? І чому пісня ллється, в основному, у вигляді жалоби? Воля – це сила, енергія, харизма. Це також внутрішня дисципліна та самоорганізованність, тобто структурованість. Але, якщо енергії мало, то немає що структурувати.

Отже, все починається з енергії. Людина – це згусток енергії, вона також провідник енергії Неба, Космосу та енергії Землі. Нам також дає енергію рід – аж сім поколінь предків. Якщо це все додати, то кожен з нас має бути мегаенергетичним. І де ж воно?

Якщо людина, маючи такий потенціал, перебуває в стані жертви і жаліється на життя та на своє оточення, це означає тільки одне – у неї порвані зв’язки – з Небом, Землею і Родом.

Я усвідомила це сьогодні і таким чином на зміну моєму роздратуванню незадоволеними людьми прийшло щире співчуття. Я зрозуміла, що, коли людина жаліється, агресує, плаче, ненавидить, вимагає, тисне, маніпулює, звинувачує – це означає, що вона справді дуже нещасна, відірвана від головних джерел енергетичного живлення – Неба, Землі і Роду. Саме це і тільки це вона виражає, у якій би формі воно не відбувалося. Таку людину можна зцілити любов’ю, адже зв’язок – це і є любов.