Мої Кола Творення

Вітаю, Божественні! Сьогодні пропоную поміркувати про своє власне світотворення і для когось відкрию, а для когось, хто в темі, нагадаю правильну структуру творення свого гармонійного світу.
Згадайте, як камінчик падає в воду ставка чи озера і від нього починають йти кола по воді. Подібно до цього від кожної людини розходяться енергетичні кола. Вчора я писала вам про Закон тяжіння – про що ми думаємо, тим ми й стаємо, те й отримуємо. Отже ми стоїмо в своєму світотворенні в центрі і притягуємо до себе те, про що думаємо. Будемо багато думати про війну, руйнування, політику, кризи – буде в центрі, тобто всередині нас війна і ми, не бажаючи того, станемо джерелом війни.

Часто жінки, у яких є діти, повністю розчиняються в дітях і забувають про себе, чоловіка. Тоді в центрі світотворення такої жінки стоїть її дитина. І цій маленькій, ніжній істоті доводиться тримати на собі, своїй енергії все світотворення її мами, бо мама поставила її в центр. Звичайно, дитина не витримує такого енергетичного навантаження, і починає часто хворіти, втрачає сили або повільно розвивається розумово і фізично. Або бунтує проти відведення їй не свого місця – агресує, грубить мамі. А мама ще більше дає увагу дитині, бо хибно думає, що таким чином вона задовольнить всі її потреби. Насправді, в кожного з нас є потреба в автономії. Задовольняти цю потребу – це означає дати собі та іншому можливість бути центром свого світотворення.

Що ж має бути в центрі? Відповідь очевидна – це Я. Тільки є різниця в Я-Его і в Я істинному, поєднаному з Божественним Першоджерелом життя. Якщо в центрі знаходиться Я-Его, то матимемо егоцентрика, який думає тільки про себе. Всі його кола творення – це роздуте велике Я-Его.

Якщо в центрі – Я, з’єднане з Богом, то цей центр (людина) під’єднаний до Першоджерела життя, і його світотворення само вибудується у гармонійну структуру і завжди буде отримувати енергетичне живлення від Вищого Божественного Центру до Центру Людського. Так, живлення йде тільки від центру до центру – це Вертикальний Потік між Небом і Землею.

Отже ви стоїте в центрі свого світотворення – це і є перше коло творення. Відповідно до закону тяжіння, якщо ви будете думати більше про свою Божественність, завжди на зв’язку зі своїм Вищим (істинним Я), всі ваші відчуття – це ніби продовження того, що через вас відчуває Бог, то ваш центр – це «Я і Бог».
Друге Коло творення – «Я і моя пара». Це партнерство. Це кохання між чоловіком і жінкою. Завдяки якому народжується трете коло – «Діти».
Отже гармонійне світотворення складається з таких кіл: Я-істинне (божественне), мій партнер, мої діти – і тільки потім все інше – батьки, родичі, друзі, колеги, громада, суспільство, країна, світ. Саме в такому порядку.
Таким чином, ви зможете вплинути на події в своїй країні і згармонізувати їх, якщо всередині вас живе гармонія між «Я і Бог», а далі гармонія в парі, гармонія в стосунках з дітьми, гармонія в стосунках з батьками, з друзями, колегами…

В нашій країні зараз йде війна. Це коло творення в кожного з нас, українців, у вогні, руйнуваннях, біді. В цьому колі щодня гинуть невинні люди. То ж подивіться на свої більш ближні кола – наприклад: «Я і мої батьки», «Я і мої діти», «Я і мій партнер». Чи не має між вами війни? Чи не помирає щодня щось живе у ваших стосунках, у вашому спілкуванні з близькими? Подумайте, що ви можете зробити, щоб припинити цю війну, на яку ви насправді, маєте вплив.

Коли хтось з близьких нервує і зриває на вас злість, зрозумійте, що він так виражає свій прихований страх. Не запалюйтеся його гнівом. Поспівчувайте. І також поспівчувайте собі, попіклуйтеся про себе. Може, просто зробіть йому і собі чай, дістаньте з буфету щось солоденьке…

У англійців є такий вислів чемності. Вони запитують при зустрічі: «How life is treating you?» – «Як життя ставиться до тебе»? Це наше «Як ти?» Але саме таке формулювання заставляє замислитися: Так, життя якось до мене ставиться – і це проявляється через ставлення до мене моїх батьків, дітей, коханого (коханої), моїх колег, мого уряду, мого президента… Всі вони насправді показують, як я ставлюся до самого (самої) себе.

Як обрати себе і добре ставлення до себе і при цьому не стати егоцентристом?
Мені особисто допомагає намір: присвячувати Богові все, що я роблю. Я кажу собі: «Серед незліченних квітів у саду Бога є лише одна квітка, турботу про яку Бог довірив мені – це я. Те, чим я живлю себе, те, у що я одягаю себе, те, чим я дихаю, і поряд з ким знаходжуся, те, як я дозволяю іншому поводитися зі мною – все це є моє служіння Богу, моя відповідальність перед ним. Наскільки щаслива моя квітка – настільки я люблю Бога і створене ним життя. Так я виконую місію, довірену мені на цій землі».

Земна Матір

Вітаю, Божественні! Сьогодні присвятимо день роздумам про свою земну маму, яка при підтримці Великої Матері Землі народила наше фізичне тіло – наш аватар. Завдяки цій жінці ми отримали можливість потрапити в цю чудесну гру – життя. А далі вже від нас залежить, ким ми будемо в цій грі – чи жертвою обставин, чи співгравцем з Богом, тобто Творцем свого життя. Нажаль, більшість людей не можуть вирости з дитячої свідомості, мають претензії до мами, що вона недолюбила, не так любила тощо. Це і є позиція жертви.

Гравець, творець – це той, хто розуміє: за все, що зі мною відбувається, відповідаю тільки я. В нього немає претензій до жодної людини, в тому числі і до себе. Навіть, якщо стається якась помилка. Її можна виправити, якщо прийняти те, що сталося, як свою відповідальність.

Ми ніколи не зможемо змінити те, з чим ми боремося. Ми можемо змінити лише те, що ми прийняли – тоді воно в наших руках, ми можемо розкласти це на частини і скласти по-новому. Так мислить дорослий. А дитина шукає винних.

Якщо вам винна мама – ви дитина, скільки б років вам не було. І ви не дивитеся вперед в своє майбутнє, ви повернуті обличчям назад в попереднє покоління – до мами, щоб її винити, щоб їй жалітися.

Якщо мамі хтось винен – ваша мама – дитина. Ви також будете їй винні. Ображеному стають винні всі, хто до нього наближається. Така мама буде забігати наперед, ставати перед своєю дорослою дитиною, щоб її звинувачувати і їй жалітися і щось від неї вимагати. Вона ставить вас на місце своєї мами, до якої в неї теж є чи були свого часу претензії. Таким чином люди сходять зі свого місця в родовій системі, і система стає хворою, з вивихами. Можливо, ці вивихи йдуть ще від попередніх поколінь.

Щоб налагодити стосунки з мамою і з родом, треба, щоб кожен в родовій системі зайняв своє місце. При цьому не заставляйте маму зайняти місце мами. Якщо вона давно з нього зійшла, в неї не виде це одразу. Почніть з себе. Займіть своє місце. Для цього треба просто розвернутися обличчям в майбутнє. А це для тих, в кого є претензії до мами, – поворот на 180 градусів.

Це ж кардинальні зміни! Може не вийти одразу. Заважає страх. Контролерам дуже страшно дивитися в майбутнє, бо його неможливо проконтролювати, воно непередбачуване. Простіше бути дитиною дивитися на маму і контролювати, що не так робить мама. Або що робить не так той, на кого переноситься образ мами (це може бути чоловік, власна дитина, подруга, керівник на роботі, президент в країні…).

Спробуйте правило маленьких кроків. Почніть день з того, що скажете собі: «За все, що сьогодні відбудеться, відповідаю я і тільки я, бо я доросла людина, творець свого життя. Якими б не були ситуації цього дня, я їх творець». І проживіть цей день як творець. Ввечері подякуйте собі за те, що ви справилися з усіма викликами життя і нікого не звинувачували, ні на що не жалілися. Повторіть це наступного дня. Поступово це стане доброю звичкою.

Це не просто хороша звичка бути відповідальним за себе, це ще й дуже ресурсний стан. Бо на ваші власні рішення і дії вам дається універсальна енергія життя. Творець дає енергію для творення. Якщо ви чекаєте, щоб вам хтось щось сотворив і організував, ви потрапляєте в залежність від цієї людини, ви залежні від її енергії. І знову ж таки, ви назначили цю людину на роль вашої мами, а себе на роль дитини. Вам завжди буде мало енергії, бо інша людина не повинна вам її давати, якщо ви дорослий. У кожного дорослого має бути свій прямий канал живлення, приєднаний до Першоджерела життя – Бога. І він є. Тільки перекритий у тих, хто в ролі жертви. До речі, тиран – це також жертва, тільки її зворотна сторона.

Ось чому у людей з претензіями «недолюблених жертв-тиранів» мало енергії. В них її мало ще й тому, що висхідний потік сили, що йде від роду, також перекритий. Якщо є претензії до мами, а мама – це двері в родовий канал, то двері будуть міцно зачинені і родова сила не тече до такої людини. Їй залишається тільки бути вампіром – жалити, винити, сварити своїх близьких – тим самим відбирати у них енергію. Але ця енергія буде низькочастотна – це енергія роздратування, гніву, болю, страждань – адже поряд з тираном-вампіром проживаються тільки такі емоції.

Зараз часто звучить слово «пробудження». Різні духовні учителі закликають нас пробудитися. Що це означає? Ні що інше, як взяти відповідальність за своє життя на себе. Це і є стати свідомим творцем свого життя – підключитися до енергетичного каналу Бога-Творця і каналу свого земного роду. Все – ви пробуджений, ви вийшли з матриці, сон розуму скінчився.