Народження Любові

Народження Любові

Багато жінок з тугою в голосі питають мене: «Поворожіть мені, підкажіть, коли я зустріну його – свого єдиного чоловіка, призначеного тільки мені, як і я йому?». Іноді таке ж питання я задаю сама собі…
Є у мене така властивість – коли всередині мене виникає питання (будь-яке), мені немов хтось з Вишнього світу починає відповідати.
І ось з учорашнього дня починаю чути: «Якщо ти любиш Бога в собі і розвиваєш стан повної довіри Богу, то настане момент, коли Бог відповість тобі такою ж любов’ю і довірою – і постане перед тобою у вигляді земного чоловіка з плоті і крові. І ти зможеш протягнути йому руку, доторкнутися і обійняти, та піти з ним разом, куди вам захочеться. При цьому твій внутрішній Бог залишиться з тобою. Це твоя внутрішня Повнота. Наповненість Любов’ю. Все зовнішнє проявляється з внутрішньої Повноти. З Порожнечі проявляється Порожнеча або лики того Страху, який народжується в Темній Порожнечі».
З вищесказаного роблю висновки: свого чоловіка потрібно виносити в собі, як жінка виношує плід. Почати любити його ще до зовнішньої зустрічі, як жінка любить своє дитя ще в утробі своїй. І чекати, не сумніваючись, що він є, як не сумнівається породілля в тому, що дитина народиться. Тобто Любов спочатку виношується, а потім народжується. Зачинається вона Богом. Жінка спочатку вступає у відносини з Богом, налагоджує ці відносини. Починає відчувати Бога в собі, любити його. Їй стає комфортно в Просторі, як в тілі Бога. Вона відкривається прийняттю Простору. Відчуває Простір як своє продовження. Як краще середовище, яке для неї підготував люблячий Бог. Вона вдячна і щаслива тим, що у неї є.
Ось це і є стосунки з Богом. Саме такі внутрішні відносини з Богом переростають в чудову Зустріч і гармонійні стосунки з чоловіком.

Facebook Comments
Share to Facebook
Share to LiveJournal

No Comments

Post a Comment