Вночі Велес іде по Сварзі,
По молоці небесному
Іде до свого чертогу
І в зорях сідає до Воріт…
Так розповідає нам про Бога Велеса найдавніша письмова пам’ятка слов’ян «Велесова Книга». Отже Велес – Бог ночі. Він береже наші душі під час сну, щоб вони повернулися у явний світ при пробудженні.
Ніч, темнота приховує в собі щось невідоме. Ось чому ми боїмося темноту – не через те, що вона не є світлом, а тому, що в ній є те, чого ми не знаємо, до зустрічі з чим ми не готові. Так само ми боїмося майбутнього. Адже воно сокрито для нас. А найбільше нас лякає смерть, адже за нею – тотальна невідомість-темнота…
Темні закутки, де живуть страхи, є в житті кожного з нас, а також темні закутки нашої душі – це те, що ми ще не знаємо про себе, що ми ще не усвідомили. Такою темною і незвіданою є наша підсвідомість. Вона схожа на підвал, де складений різний мотлох, а серед нього трапляються справжні скарби. Щоб відшукати скарби, треба піти туди, в темінь, посвітити ліхтариком (включити свідомість), поритися в мотлосі та звільнитися від нього.
Скарби – це наш потенціал. Вони криються саме там, де живуть наші страхи. Отже, якщо страшно – значить, треба йти туди, назустріч страху.
Запаліть сьогодні свічку і покличте мудрого Велеса, який знає все про ваше минуле і майбутнє. Дивлячись на вогник свічки розкажіть їй про свої страхи. Хай згорає енергія страху. Ви відчуєте полегшення.
Є лише одна причина страху – віддаленість від Творця. Чим ближче ми до Першоджерела життя, тим більш ми свідомі, і страх стає для нас неможливим. Чого боятися, якщо душа вічна?
No Comments