Після ладування душі часто я прописую клієнтам якісь рекомендації, щоб вони продовжили самостійну роботу по зціленню своїх душевних травм. Сьогодні написала молодій жінці рекомендації, які будуть корисні кожному. В тексті обігрується метафора «взяти на посаду внутрішнього дорослого», яка з’явилась під час розмови. Я б назвала цей текст «Кодекс внутрішнього дорослого».
В тобі є внутрішня дитина, яка відчуває себе покинутою. Чому таке відчуття? Тому що немає внутрішнього дорослого. Так би мовити, вакансія пуста. Отже беремо на цю посаду «внутрішнього дорослого» і прописуємо для нього його обов’язки.
- Оскільки це твоя доросла частина, то вона має посісти місце керівника твого життя. А головний обов’язок керівника – це керувати, ні в якому разі не випускати з рук штурвал, не віддавати керування життям внутрішній дитині, особливо, коли вона капризує, маніпулює плачем, тисне на жалість або боїться і тим самим вимагає приймати емоційні неконтрольовані рішення. Останнє слово має бути за дорослим. А дорослі рішення – це помірковані, обдумані, зважені рішення.
- Наступне завдання – чути і розуміти свою внутрішню дитину, прислухатися до її справжніх відчуттів і керувати цими відчуттями. Не пригнічувати відчуття, а вміти їх гармонійно висловлювати або трансформувати. Наприклад, коли охоплює гнів – почати глибше дихати, постискати кулаки, замість жорсткого стримування цієї емоції чи різкого викиду у вигляді крику чи бійки. Вміти заспокоїти внутрішню дитину (власні емоції). Така чуттєвість потрібна для того, щоб дорослий був здатен виконати наступне зобов’язання:
- Задовольняти потреби дитини, забезпечити їй виживання і повноцінний розвиток. Якщо всередині нас немає внутрішнього дорослого, ми чекаємо, щоб хтось зовнішній зрозумів наші потреби, здогадався, чого ми хочемо і задовольнив це. Ось чому ми потрапляємо в залежні стосунки, часом поводимося нав’язливо або ображаємося, що нами нехтують і нас не розуміють. Як добре, коли є дружелюбний внутрішній дорослий, який знає все про внутрішню дитину і забезпечує їй щасливий розвиток!
- Ніби перераховано все, що потрібно виконувати внутрішньому дорослому. Але хочу сказати ще одну важливу річ і зробити її внутрішнім правилом – воно виходить з того, чого нам так сильно хотілося від батьків – щоб ми були для них найкращими, щоб нас ніколи ні з ким не порівнювали не на нашу користь. Отже непорушне правило для внутрішнього дорослого: завжди обирай свою внутрішню дитину, ніколи її не зраджуй, не критикуй, не порівнюй. Твоя внутрішня дитина – найкраща!
© Чародія
Facebook Comments
No Comments