Якось в кінці січня моя подруга і соратниця художниця Альона Райда вислала мені цікавий текст від тарологів про магію ночі з 1 на 2 лютого. Пропонувалося зробити розклади по 3 карти на любов, достаток, кар’єру, успіхи – все те, що люди так бажають. Ці 3 карти треба покласти під подушку і поспати на них цілу ніч.
«Спробуй сформувати такі розклади з наших карт #посланнябогів», – написала Альона.
І я з великим натхненням описала такі розклади. Карти, ніби самі підказували мені потрібні комбінації. А потім задумалась: який мені вибрати розклад, що я хочу? І нічого з цих людських бажань не кликало мене. Все, що мені хотілося – це розвивати свої магічні здібності і віддавати їх на служіння людям. Саме така реалізація дає мені відчуття щастя. Згадалося, як одна з учасниць моїх містерій подивилася на мій перстень з аметистом на тому пальці, де в людей обручки, і сказала: «Повінчана з магією». Тоді я вибрала дві карти Чародійка і Велес. Поклала цю пару під подушку – і заснула.
Мені приснився Велес. Я йшла густим старим лісом до галявини, де стоїть його дерев’яний двоповерховий будиночок. Я вже знала цей будиночок. І навіть бувала там у своїх медитаціях та практиках. Вперше це відбулося шість років тому під керівництвом мого друга і наставника в Феодосії – жерця рідної віри Богумира Потатуєва. Ми з подругою ходили до нього на сеанси медитацій. Якось він запропонував нам на занятті відправити частинку своєї душі на навчання до Велеса. Перед медитацією ми повинні були сформулювати намір – чому саме ми хочемо навчитися, які навички здобути чи підсилити. Я сказала, що хочу проводити інформацію від Богів до людей як письменниця, писати тексти, які мені диктуватимуть Боги і сам Велес. Богумир чудово проводив медитації, ми ходили до нього на заняття, як на кіносеанси. Сидимо із закритими очима цілу годину – і бачимо такі неймовірні картинки! А він направляє нас своїм тихим голосом.
Тоді я вперше відчула Велеса дуже близько. І попросилася до нього на навчання. Богумир сказав: «Почуйте, що відповів вам Велес, чи бере він вашу душу на навчання і на який термін, і яку аскезу ви повинні робити в цей час?» Я пообіцяла, що буду щодня писати тексти. І Велес взяв мою душу аж на півтора роки! Я залишила свій фонтом перед ним і пішла. Через півтори роки медитацію треба повторити і забрати свою частинку душі, ототожнившись з нею.
Коли ми почали переповідати сюжети своїх видінь, виявилося, що Велес залишив мою душу на навчання на найдовший термін. У всіх інших це було на тиждень-два. Богумир здивувався і строго сказав мені: «Аскезу доведеться виконувати увесь цей час». І справді скоро я стала редактором газети «Віра Предків», вона мала 12 шпальт, на які мені доводилося писати тексти під різними іменами. Це було, як на галерах – постійно треба було гребти, зате мені відкривалися такі істини, про які не прочитаєш в книгах. А друзі, що були в темі, стали помічати, як підсилюються мої чародійські здібності.
І от знову я стою перед Велесом, розуміючи, що це сон. Я вмію включати свідомість під час важливих для мене снів, щоб запам’ятати інформацію (часто у мене відбувається навчання уві сні, без навичку свідомих сновидінь це було б неможливо). Моя свідомість починає спостерігати за сном. Я відчуваю навіть запахи, тепло Велесової атмосфери. Розумію, що я тут як вдома. Особливо я люблю бути на другому поверсі в бібліотеці Велеса. Він радо зустрічає мене і насмішливо каже: «Ну, що, ученице, нарешті, ти знову прийшла, заманив я тебе. То знову на навчання чи як?» «Ой, Велесе-батечку! Цікаво навчатися в тебе, але дуже важко, коли це триває довго. Я тоді й світа білого не бачила – тільки практикувала й писала», – кажу йому.
«То вибирай сама, наскільки хочеш тут затриматись. І що вивчатимеш?»
І раптом я кажу несподіване для мене: «Я хочу допомогти жінкам, які робили аборти, зняти печать смерті з матки, щоб вони знову могли відчувати себе щасливими. Бо без цього, щоб вони не робили, вони ніби приречені ходити в смутку і нещасті».
Велес миттєво показав мені в образах, як це знімається, як з жінки виходить ніби дим з лона, і вона очищається, світлішає. Якщо душа по-справжньому розкаялася і вже дуже змучилася в своєму каятті, то це можна зробити і допомогти.
Я залишилася . І почувалася дуже щасливою, що можу наповнитися Велесовою мудрістю. Термін навчання я вибрала сама – до кінця Велесових Святок – 18 лютого. А ще пообіцяла Велесу, що понесу його мудрість іншим учням як посередник, щодня протягом Святок описуючи для них те, що він буде мені диктувати. Сьогодні увечері я піду до нього забирати свою навчену частинку душі.
Цієї ночі у мене знову було свідоме сновидіння з Велесом. Я попросила його зняти з мене одну програму – таку давню, що я сама не можу дійти до першопричини. Він поставив мене на певний знак в центрі (я його запам’ятала) і попросив мою душу згадувати ті образи, в яких проявлялася ця програма. Почали з’являтися образи моїх минулих втілень. І щойно з’являвся образ, як над моєю головою ніби включався душ і змивав з мене ці видіння. Душ не з води, а з золотистого світла – такого густого, як плазма.
Вранці я розповіла Альоні по телефону свій сон і попросила намалювати цей символ на тканині. В теплу частину року ми будемо брати з собою цю тканину на місця Сили, стелити на землі, ставити на символ жінок – і знімати з них програми, що роблять їх нещасливими.
Дякую Велесу! І дякую всім, хто взяв участь у цьому дивовижному навчанні під назвою #тижденьзВелесом. Ваш зворотній зв’язок радував мене. Хочеться, щоб цей тиждень не пропав у надрах фейсбуку і міг й надалі служити людям. Наш творчо-магічний дует #Ча_Ра зробить трансформаційний зошит з тими матеріалами, які ви отримували протягом тижня. Якщо ви хочете придбати такий зошит для себе і своїх близьких, друзів, напишіть мені в приват.
Ідея тижня з Велесом надихнула мене проводити щомісяця тижні-навчання з іншими Богами, відповідно до слов’янського колодару (календаря). В березні ми проведемо тиждень з Богинею весни, любові і гармонії Ладою.
